Огляд м‘ясного ринку країн Азії

0
279

Загальний огляд регіону

Азія –  потенційний лідер глобального економічного зростання

  • Споживчі витрати Азії становлять більше однієї чверті світових і на цей регіон припадає 56% населення світу.
  • Більше 2,5 млрд. чоловік у віці від 15 до 44 років живуть в Південно-Східній Азії, і ця цифра, як очікується, збільшиться до 2,9 млрд. до 2030 року.2
  • Не включаючи Китай, економіка країн регіону зросла на 4,7% в 2015 році і  продовжить зростати до 4,8% у 2016 і 4,9% у 2017-18 роках за рахунок великих країн Південно-Східної Азії.
  • На регіон Східної Азії  припадає майже дві п’ятих зростання світової економіки в 2015 році, що більше ніж в 2 рази перевищує сумарний внесок всіх інших регіонів, що розвиваються.
  • Країни Південної-Східної Азії займають лідируючі позиції у списку конкурентоспроможних  країн світу:
  • Сінгапур – №2,
  • Японія – №6,
  • Гонконг – №7 3.

Споживання протеїну на душу населення в  країнах Азії, 2014р.(загальні обсяги, кг) 

  • Південно–СхіднаАзія – один з найперспективніших ринків м’яса в світі.
  • Країни дуже відрізняються одна від одної в залежності від рівня доходу, зрілості ринків, демографічних показників, витрат на їжу та культурних і релігійних вподобань споживачів.
  • Споживання протеїну, а саме м’яса, риби та морських продуктів, також відрізняється від ринку до ринку.
  • Розвинені країни Азії, наприклад, Гонконг вживають як м’ясо, так і рибу та морські продукти на рівні розвинених країн світу (144 кг протеїну, з яких 70% м’ясо, 30% риба та морські продукти).1
  • Інша картина в бідніших країнах, наприклад, в Індії більшість споживачів – вегетаріанці і вживають лише 11 кг протеїну в рік, з яких лише 6 кг м’ясо.
        З точки зору видів м’яса, показники споживання протеїну також різняться між країнами. Наприклад, малайзійці  вживають більше курятини, в той час, коли Корея, Філіппіни, В’єтнам та Тайвань надають перевагу свинині більше, ніж іншим видам м’яса.

Важливу роль відіграють також економічні показники, а власне, дохід на душу населення, який в деяких країнах Азії (Індія, Індонезія, Шрі-Ланка, В’єтнам та інші) не перевищує $ 8 000 в рік, в той час коли Гонконг ($ 42 400) та Сінгапур ($ 52 900) у списках світових лідерів.

      Є також країни, такі як Японія, які, незважаючи на високий дохід ($ 32 500) споживають м’яса менше за рибу, у зв’язку з національними особливостями і споживчими перевагами на користь риби та морських продуктів.

Споживання протеїну на душу населення в Азії за типами продуктів, 2014 р. (загальні обсяги, кг)

       Традиційний спосіб виробництва м’яса домашніми господарствами вижив себе і не може задовольнити зростаючий попит, викликаний, в першу чергу, урбанізаційним бумом. Прогнозується швидке зростання промислового виробництва м’яса до 2025 року. При цьому, незважаючи на це, існуючий попит буде задовольнятися, в основному,  за рахунок імпортних товарів. Загалом Азія як регіон імпортує найбільше курятини – 24% за обсягом (1,9 млн. тонн) і 14% у грошовому еквіваленті (низька ціна).

     Приблизно в однаковій кількості імпортується яловичина і свинина в обсязі (21%), хоча в грошовому еквіваленті яловичина має більшу частку – 31%, а свинина 25% у зв’язку з тим, що яловичина дорожча.
     Ковбаси та інші м’ясні вироби займають 17% як в обсязі так і в $, і стільки ж субпродукти і жири за обсягом, але менше в $ – 13%.

     Традиційний спосіб виробництва м’яса домашніми господарствами вижив себе і не може задовольнити зростаючий попит, викликаний, в першу чергу, урбанізаційним бумом. Прогнозується швидке зростання промислового виробництва м’яса до 2025 року. При цьому, незважаючи на це, існуючий попит буде задовольнятися, в основному,  за рахунок імпортних товарів.

      Загалом Азія як регіон імпортує найбільше курятини – 24% за обсягом (1,9 млн. тонн) і 14% у грошовому еквіваленті (низька ціна). Приблизно в однаковій кількості імпортується яловичина і свинина в обсязі (21%), хоча в грошовому еквіваленті яловичина має більшу частку – 31%, а свинина 25% у зв’язку з тим, що яловичина дорожча. Ковбаси та інші м’ясні вироби займають 17% як в обсязі так і в $, і стільки ж субпродукти і жири за обсягом, але менше в $ – 13%.
      Топ 5 країн займають92% від загального обсягу імпорту м’яса та м’ясних виробів в регіоні Південно–Східної Азії (2015 р).
Найбільше (36% від загального обсягу),  імпортує Японія.
На 2-ому місці Гонконг, але треба врахувати, що левова частина товару іде на реекспорт, або ж проходить транзитом.
      Зі значним відривом ідуть Корея, та Сінгапур, які детально описані в цьому звіті.
Філіппіни, незважаючи на значний обсягу кількості, наразі, детально не розглядалися, оскільки мають низькі економічні показники і низький рівень споживання на душу населення. В майбутньому, в залежності від розвитку країни, потенціал Філіппін слід враховувати.
      Всі інші країни, що були оцінені в цьому дослідженні, імпортують разом трохи більше, ніж одна країна Філіппіни.
       Ринок рітейлу Азії зріс на 4,7% у 2014 р. в порівнянні з 4,3% у 2013 (Євромонітор).
      Продажі в Азії фокусуються в окремих містах. Для виходу на ринок рекомендується шукати виходи на міста – хаби, такі як, Гонконг, який називають воротами для Північної Азії (особливо до Китаю), та Сінгапур для Південно-Східного регіону.
      У найближчі роки очікується ще більший ріст сучасного рітейлу (супермаркети, мегамаркети), а також зручних магазинів «біля дому» (convenient store).
Три найбільших мережі в регіоні – це Seven & I, Family Mart та Lawson, щорозташовані в Японії. Вони відкрили майже 5 000 нових магазинів за 2013 рік і
2 000 з них  – за межами Японії.
     Стрімко зростає ринок Інтернет рітейлу. Основні гравці: Tmall (КНР), Rakuten (Японія), та Gmarket (Південна Корея).  Згідно з даними eMarketer,у регіональному розподілі Азія стала найбільшим ринком електронної комерції у 2014 році.
Оцінка пріоритетності
      Для оцінки експортного потенціалу в регіоні Південно-Східної Азії було досліджено 17 країн регіону (із більше ніж 50-ти країн) які були вибрані за 19–ма основними показниками.
За кожним кількісним критерієм країни були проранжовані від 1 до 50 (де 1 – найвищий показник/ сильна позиція, 50 – найнижчий показник/слабка позиція) та за допомогою матричної схеми визначено 10 країн із найсильнішими та найбільш привабливими позиціями в рамках одного критерію.
      Країни, які потрапили в ТОП-10 за найбільшою кількістю показників і сформували базис для вибору фіналістів аналізу.
      За результатами дослідження, країни, які набрали найбільшу сумарну кількість показників були відібрані для подальшого деталізованого розгляду.
      Гонконг входить в десятку країн – лідерів світу. Зараз країна займає сьоме місце згідно зі «Звітом про глобальну конкурентоспроможність».
Гонконг займає 3-е місце в світі у фінансовому секторі, а ринок товарів (2-е місце) є динамічним та ефективним, ринок праці (3-е місце) сприяє його відмінному загальному позиціонуванню.
     Країна також є однією з головних адептів сучасних технологій, а власне, інформаційних та комунікаційних технологій (8-е місце).
Гонконг є 100% урбаністичною країною, тому майже повністю залежить від імпорту продуктів харчування або сировини для їх виробництва.
У 2015 році в Гонконзі було зареєстровано 43 місцевих свиноферми і 29 місцевих птахофабрик. Протягом першої половини 2015 року, грошовий обсяг місцевого виробництва свинини був оцінений у $ 130 млн., а місцеве виробництво м’яса птиці, включаючи яйця становив $ 197 млн.
     З метою зміцнення системи охорони здоров’я та зменшення ризиків забруднення навколишнього природного середовища, уряд запровадив схеми добровільної відмови від птахівництва та свиноферм в 2005 і 2006 роках. За цією схемою, 162 птахофабрики і 222 свинокомплекси припинили свою діяльність.
      У 2014 році обсяг місцевого виробництва у порівнянні з загальним обсягом спожитих продуктів, становив 6% по живим свиням і 80% м’яса птиці. Виходячи з цього, Гонконг залежить від імпорту продуктів харчування на 95%2.
Загальний імпорт продуктів харчування у 2014 році виріс на 6%. У грошовому еквіваленті, США та Китай поставили продуктів на суму $ 2,9 млрд. і $ 2,7 млрд., і зайняли 18% і 16% ринку даного сегменту, відповідно.
     Об’єм імпорту м’яса в Гонконг в 2015 р. становив 2,3 млн. тонн з незначним ростом 1,6% за останні 3 роки (CAGR2012-2015), в грошовому еквіваленті 5,909 млн. дол.США,+6%.
     Структура імпорту в обсязі:31% курятина, 30% субпродукти та жири. Ковбаси та інші м’ясні вироби займають 3-е місце – 16%, яловичина – 12%, а свинина – 11%.
Найбільший ріст уяловичини(в грошовому еквіваленті), +25%CAGR, субпродукти та жири виросли на 6%, ковбаси та інші м’ясні продукти на 1%. Курятина (-2%)та свинина (-1%) падають.

Топ 5 країн – експортерів забезпечують78,6% всього імпорту м’яса в Гонконг. Лідерами є Бразилія – 31,4%, США – 28,5%, Китай – 12,2%, Австралія – 3,7% та Німеччина має 2,8%. В Гонконзі немає мита на імпорт м’яса та м’ясних виробів, тому ведення бізнесу є досить привабливим.

      Економічний успіх Кореї став результатом урядової стратегії на розвиток виробництва недорогих товарів для експорту, залучення зовнішніх інвестицій та підтримку наукових досліджень і розробок (R&D). Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку, Корея інвестує найбільше у світі в інновації, в 2014 році витратила 4,29% ВВП на R&D,за нею іде Ізраїль (4,11%) і Японія (3,58%) 1
     Станом на 2015 р. Республіка Корея займає 26-е місце у списку конкурентоспроможності країн світу 2. Вперше за 10 років, дані свідчать про поліпшення в розділі державних установ (з 69-го до 13 місця), що є найбільшою проблемою Кореї серед країн з розвиненою економікою. Цей ріст стався завдяки поліпшенню прав власності, більш ефективної правової системи, а також поліпшення підзвітності приватних установ.
     Країна реєструє поліпшення в ефективності ринку товарів (на 7 пунктів до 26-го місця), а також конкуренції на внутрішньому ринку (34-е). В цілому, Корея виграє від стабільного макроекономічного середовища (5-е), досконалої інфраструктури (13-е), а також має найнижчі показники інфляції в світі.
      Політична нестабільність залишається проблемою для ведення бізнесу і оцінюється, як найбільш проблемний фактор у цьому відношенні. Корея суттєво відчуває вплив кризи 2009 р., а також інші світові економічні та політичні події. Експерти очікують, що ВВП Кореї виросте лише на 2,6% як в 2016 р. так і в 2017 р. (щорічно).
     В 2015 році ринок м’яса в Кореї забезпечувався на 68% локальним виробництвом і 32% – імпортом. Середньостатистичний споживач в Кореї вживає 52 кг м’яса на рік (2015 р.)2, що більше ніж споживання в Китаї – 50 кг і в Японії – 35кг.
qНайбільше споживачів Кореї надають перевагу свинині – 54% (28 кг), курятина на 2-му місці – 27% (14кг) , а  яловичина та телятина становлять 19%(10кг) в рік на душу населення. Загальнийобсяг імпорту в Корею –  867 тис.тонн, з яких 42% свинина, 32% яловичина і 14% курятина. Імпорт субпродуктів та жирів 7% і ковбасних виробів 5%.
      В грошовому еквіваленті імпорт росте більше (+8% CAGR), ніж в натуральному виразі(+1%) завдяки підвищенню цін, а особливо, на свинину та яловичину.
За останні 3 роки (CAGR2012 – 2014) в грошовому еквіваленті найбільше росте яловичина +15%.Свинина та курятина мають незначний ріст +1%.
Субпродукти та жири мають приріст +9%, а ковбаси та інші м’ясні вироби +10%

Топ 5 країн – експортерів забезпечують81,5% всього імпорту м’яса в Корею. Лідерами є США – 34,2% та Австралія – 31%, Німеччина має 6,4%, Бразилія 5% і Іспанія 4,9%1.

ЗВОРОТНІЙ РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ

      Сінгапур посідає 2-е місце  уже 5-ий рік поспіль у списку найбільш конкурентоспроможних економік світу 1, показуючи одні з найпослідовніших покращень всіх показників економіки.
      Сінгапур залишається найуспішнішим у загальній ефективності ринку, і одна з двох Азійських країн (разом з Гонконгом), в трійці світових лідерів у показниках ефективності товарів, праці та фінансового ринку.
      З найкращою системою вищої освіти і навчання в світі (1-е місце, обігнавши Фінляндію), Сінгапур має всі можливості для збільшення показників технологічної готовності (з 5-го до 2-го), досконалості ведення бізнесу (з 18-го до 1-го) та інновацій (стабільний на 9-ому місці).
      Економіка може спиратися на першосортну інфраструктуру (2), прозору та ефективну структуру державних установ (2), а також стабільне макроекономічне середовище (12-е). Зокрема, уряд прийняв бюджет з великим профіцитом у розмірі 4,2 % від ВВП в 2014 році (6-й за величиною).
       Сінгапур є однією з  країн з найбільш відкритою економікою у світі, яка в значній мірі залежить від міжнародної торгівлі. В країні немає імпортних мит або акцизів на всі види продуктів харчування та напої. Виключенням є алкогольні напої, тютюнові вироби, а також існує податок на товари та послуги (GST) в розмірі 7%, що стягуються в точці продажу. Країна є 14-ою за величиною експортером і 15-ою за величиною імпортером у світі .
 
      Сінгапур є на 100% урбаністичною країною і, практично, не має свого локального агропромислового виробництва. Вона майже повністю залежить від імпорту продуктів харчування.
     Не всі імпортовані продукти споживаються локально. Близько 75% від імпорту продовольчих товарів ідуть на реекспорт в сусідні країни.
Імпорт м’яса займає 13% від загального імпорту продуктів харчування або  $ 919 млн.
Загальнийобсягімпортустановить309тис. тонн., з яких 39% курятина, 26% свинина, 13% ковбаси та інші м’ясні вироби. Яловичина та субпродукти і жири мають по 11%.
       Одна частина обсягу імпорту курятини у вигляді живих курей імпортується, в основному, з Малайзії на забій в місцевих бійнях. Інша частина надходить у вигляді заморожених курячих тушок та у вигляді різних частин з Бразилії, Таїланду, США, Аргентини та Китаю.
       Єдиним джерелом імпортованих живих свиней (близько 335 тис. голів в рік) на забій надходить з Індонезії. Більшість необхідної для споживання свинини Сінгапуру забезпечується за рахунок імпорту охолодженої свинини з Австралії і замороженої свинини з ЄС та США.
       Яловичина, яка не так поширена на ринку Сінгапуру і не споживається в об’ємах як курятина та свинина, в основному, продається в супермаркетах. Основні постачальники яловичини Австралія, Нова Зеландія, Аргентина та Китай.

Топ 5 експортерів забезпечують84% від загального об’єму імпорту м’яса та м ясних виробів в Сінгапур. Лідерами є Бразилія – 40,5%, Австралія – 23,6%,  США – 9,8% Нідерланди – 5,8%, Нова Зеландія – 4,3%. Сінгапур не має мит на м’ясо та м’ясні вироби

       Японія залишається на 6-му місці у списку найпотужніших економік Азії (2015 р), показуючи покращення в макроекономічному середовищі, завдяки стабілізації інфляції, що виникла зі збільшенням податку на споживання. Японія має відмінну інфраструктуру і найздоровіші трудові ресурси в світі, з очікуваною тривалістю життя більше 80 років. Країна виграє в найбільш складних областях конкурентоспроможності: бізнес дуже досконалий (2-е місце), підприємства мають найдосконаліше обладнання і процеси в світі, де виробляються унікальні продукти (1-е місце), вона має великий вплив на міжнародну торгівлю (2-е місце) і користується перевагами кращих місцевих постачальників в світі (1-е).
      Найдосконаліші науково-дослідні інститути і високі витрати компаній на R & D, в поєднанні з найвідомішими вченими та інженерами, сприяють загальному високому інноваційному рівню країни.
     Протягом останніх 7 років ринки товарів та фінансів в Японії стабільно зростають і в світовому рейтингу знаходяться на 11 та 19 місцях відповідно, в той час як інституції досягли 13-го місця.
     Японія одна з перших по залученню та адаптації нових технологій (13) та має один з найвищих рівнів використання смартфонів (5).
      Загальний об’єм імпорту м’яса та м’ясних продуктів в Японію в 2015 р. становив      2,6 млн. тонн  на загальну суму більше 11,1 млрд. дол. США.
      Більшу частину імпорту в обсязі займає свинина 31%, на другому місці ковбаси та інші м’ясні вироби – 25%, курятина з часткою 21% займає 3-є місце.
    Яловичина в обсязізаймає 19%, а субпродукти та жири мають 4% від загального обсягу.
      Протягом останніх 3-ох років імпорт м’яса та м’ясних виробів в Японію впав в грошовому еквіваленті на 5% (CAGR, 2012-2015). Найбільше падіння показує імпорт свинини – 12% та ковбаси та інші м’ясні вироби -6%. Імпорт яловичини практично стабільний +0,3%. Імпорт курятини показує ріст +3%, субпродукти та жири також виросли +8%.

Топ 5 країн – експортерів займають74% від загального імпорту м’яса та м’ясних виробів в Японію. Основними експортерами  є Сполучені Штати Америки  27%, Австралія 16%,  Таїланд 13%, Бразилія та КНР мають по 9%

      Ринок Азійського регіону становить 19% від загального обсягу світового експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки і 31% від загального світового імпорту цих товарів. Обсяг ринку м’яса 7, 7 млн. тонн. Там точно існує місце для українського експортера м’яса.
     Велике та зростаюче населення Азії, в поєднанні зі збільшенням доходів на душу населення і зростаючим середнім класом, буде продовжувати стимулювати попит на продукти харчування, сільськогосподарські товари і ресурси.Попит споживачів регіону до м’ясних продуктів стрімко зростає.
     Агропромислові компанії та підприємства з переробки сільськогосподарської продукції та виробництва продуктів харчування в країнах Азії, ймовірно, збільшуватимуться в розмірах і масштабах. Вподобання щодо видів м’яса сильно різняться в залежності від країни регіону.
     Проте, ці країни не можуть самостійно забезпечити своїх споживачів. Отже, потреба в імпорті та іноземних інвестиціях в країнах Азії і, особливо, Китаї, ймовірно, збільшиться.
      Останніми роками ринок продовольства азійських країн висуває досить жорстокі, за формою справедливі, проте, іноді з певним політичним контекстом, вимоги до якості та безпеки продуктів харчування тваринного походження. Певні країни регіону вимагають проведення сертифікації підприємств – експортерів, що виробляють харчову продукцію тваринного походження.
       У споживачів все більшої популярності набувають фасовані продукти широкого асортименту, різноманітні за своєю смаковою палітрою, що швидко готуються. Упаковки таких напівготових страв невеликі за розміром та вагою й передбачають споживання її змісту однією чи двома особами за один раз, в день придбання, без зберігання продукту в холодильнику. Існує значна кількість споживачів, що купує продукти харчування чи не кожний день на шляху з роботи додому. Все це повною мірою відноситься до м’ясних продуктів.
Висновки та рекомендації
     Зберігання продукту: товар повинен мати великий термін придатності (від 12 місяців) для В2С. Має переваги товар, який зберігається без холодильника.
     Для В2В продуктів – це переважно заморожені продукти. Важливо враховувати той факт, що після попадання на реалізацію в ринки рідко коли витримується температурні режими. Продукти, як правило вивозять на ринок і продають під прямим сонцем.
     Для В2С продуктів важливим є наслідування місцевих вподобань. При цьому для кожного конкретного ринку із вказаних, ці продукти будуть відрізнятися за вмістом м’яса і субпродуктів, додаванням солі, спецій, тощо. Орієнтуйтеся на аналогічні продукти на ринку.  Важливою і оптимальною інвестицією стане вкладення коштів в розробку нових продуктів і робота ваших технологів «в ринку».
      При продажах B2B продуктів важливо розуміти, що основні конкуренти – це США та Бразилія. Проте потенціал ринку надзвичайно високий і при грамотному плануванні та пошуків оптимальних партнерів, місця на ринку вистачить усім.
      Створити асоціацію експортерів м’ясних продуктів в Україні, яка б займалася просуванням української продукції за кордон, вирішуючи питання експорту на державному рівні.
     Ретельно вивчити досвід американських колег з USDA щодо інформаційного забезпечення своїх експортерів, побудови Інтернет платформи, де розміщується відповідна інформація та імплементувати цей досвід в Україні.
qУкраїнським профільним асоціаціям надати свої консолідовані пропозиції щодо свого бачення структури, повноважень та обсягу діяльності органу, який би практично сприяв українським експортерам при дипломатичних установах України за кордоном.
      Рада з питань експорту продовольства (Ukrainian Food Export Board – UFEB) могла б цілком та більш рішуче і повно взяти на себе роль координаційного центру з організації торговельних місій українських експортерів до різних регіонів і країн та участі в міжнародних торгових форумах та виставках.
      Зробити повний аудит громадських організацій та асоціацій, що мають відношення до розвитку зв’язків з азійським регіоном з огляду на залучення їх до роботи.
     Спланувати низку торгових місій до країн регіону, на зразок таких, які практично здійснила UFEB. Поодинці системно пробитися на ринок майже неможливо, про це свідчить досвід наших конкурентів. Відкрити Китай для експорту!!!

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь-ласка введіть коментар
Будь-ласка введіть ім'я