Під потреби експорту українським фермерам потрібно вирощувати кавуни ранніх сортів

0
73

Оскільки Україна не може запропонувати стабільні обсяги експорту і тримати одну ціну з початку сезону, наша країна не входить до переліку провідних гравців на європейському ринку кавунів.

Як пише Агравері, слід розуміти, що і європейським постачальникам кавунів зараз живеться зовсім не так легко, як прийнято вважати. Більшість з них є членами кооперативів і левову частку своєї продукції продають саме через кооперативи. При цьому, конкуренція між мережами загострюється, і вони «заманюють» споживача більшою безпечністю продуктів харчування, які продають, що накладає на виробника додаткові обов’язки. Крім уже звичних стандартів Bio та Global GAP кожна мережа вимагає дотримання окремих вимог (приміром, нуль по вмісту залишків ЗЗР). А ще європейські мережі не надто гнучкі у питаннях ціни, і, як правило, у контракті пропонують фіксовану ціну відразу на декілька сезонів.

Фахівець відділу зовнішньоекономічної діяльності  оптового  ринку «Шувар»  Микола Козак пригадує, що вони стикнулись із низкою проблем при відправці минулого року експортної партії кавунів обсягом 20 тонн з України до Варшави. По-перше, це  однорідність партії – жоден експортер не може сформувати однорідної партії товару протягом сезону, друга – це повний пакет документів. Йдеться навіть не про сертифікати якості, а просто про договір, податкову та видаткову накладні, форми про походження товару та на володіння земельною ділянкою, які має надати виробник при експорті кавуна. Часто, наші виробники не враховують, що імпортований кавун має бути не перестиглим, без пустот у середині, із глянцевою шкіркою, без механічних та інших пошкоджень, охолодженим (10-15С), калібр 4-9 (якщо більше, вони автоматично потрапляли під вибраковку), у картонній коробці, яка не має торкатися плодів, по 350 кг кожна упаковка на європалеті, короби  мають бути перетягнені стрічками, аби не розпадались.

Іще один фактор, на який мало зважають наші підприємці, це сезонність продукції – поляки починають імпортувати досить великі обсяги кавуна іще у травні чи на початку червня. Україна виходить  торгувати кавунами у липні, коли серед експортерів уже активно торгують Італія, Греція і сусідні Угорщина та Румунія, які за останній час суттєво зміцнили свої позиції. Може Україна дещо «поштовхатися» за місце серед виробників пізніх кавунів – у вересні-жовтні, втім, це будуть ситуаційні поставки.

За словами опитаних експертів, потенційно привабливою нішею є виробництво раннього кавуна під потреби експорту. Також не слід забувати про органічний напрямок, який у країнах ЄС розвивається дуже потужно, – так, приміром, в Німеччині органічний кавун коштує, у середньому, двічі-втричі більше за звичайний. І кількість мереж, охочих придбати саме органічні баштанні культури, зростає.

Найбільший попит у споживачів на безкісточкові сорти невеликого калібру – 2-4 кілограми, у супермаркетах їх також ріжуть, аби було зручно розміщувати на полицях. Великі кавуни не будуть користуватись попитом, адже європейські родини, як правило не великі, і їсти кавун на наступний день після розрізання вони не будуть, не кажучи вже аби викидти  його у відходи. Підсумовуючи усе вище сказане, можна сказати, що стати повноцінним гравцем на європейському ринку кавунів Україна може, проте лише у випадку великого бажання, готовності відповідати всім вимогам, та гнучкості у питаннях ціни на вирощений товар.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь-ласка введіть коментар
Будь-ласка введіть ім'я
Завантаження Captcha...