З червня 2018 року по травень 2019-го, Україна, попри все, зміцнила свої позиції як агроекспортер у країни ЄС. Обсяги експорту агропродукції сягнули 6,5 млрд євро – і це «бронза», в абсолютних цифрах нас випереджають лише США (12,96 млрд євро) та Бразилія (11,7 млрд євро). Проте саме за обсягами зростання експорту до країн Євросоюзу (173 млн євро) українці за останній рік побороли всіх конкурентів.
Як пише AgroNews, поки що далеко не всі наші підприємства готові експортувати товар належної якості – вимоги країн ЄС значно жорсткіші, і товар, що успішно пройшов перевірку у нас, можуть забракувати в європейських хабах. Трапляються випадки скарг від іноземних покупців щодо наявності шкідників у зерні чи слідів антибіотиків у молочній продукції. Крім якості, товар має відповідати нормам маркування, пакування, екологічним вимогам тощо.
Крім того, гостро стоїть питання логістики. Так, в українських аграріїв на логістику врожаїв до порту йде майже 30% усіх виробничих витрат, коли у країнах ЄС цей показник не перевищує 12%, а у США – 9%. Одна з основних причин – корупція у системі залізничних перевезень. Чудовою альтернативою могли б стати дешеві річкові перевезення, але відповідний водний транспорт переживає погані часи. Залишається державна залізниця, яка до того ж неспроможна гнучко підлаштовуватися під потреби аграріїв, особливо в «гарячий» період збирання врожаю. Великі холдинги на кшталт «Кусто Агро», LNZ Group, «Астарти» вже інвестують у власні парки вагонів, решта ж підприємств змушені використовувати більш дорогий автомобільний транспорт.
Дуже здорожчують вартість експортних операцій а отже, і кінцевої продукції на зовнішніх ринках і бюрократична тяганина. Зокрема, згідно з дослідженням Міністерства економічного розвитку і торгівлі «Як реалізувати експортний потенціал України за умов глобалізації», сьогодні для оформлення товару на експорт потрібно 11 документів – а це 667 доларів та 127 робочих годин. І половина цього часу витрачається саме на підготовку документів.