Експорт меду з України до Японії за 4 роки збільшився в 5 разів.
Видання Delo.UA розібралося що потрібно зробити українським пасічникам для подальшого зростання експортних поставок і які ще світові ринки є перспективними для меду Made in Ukraine.
Як зазначають журналісти видання, в інтернет-магазині японської компанії Kato Brothers Honey Co. можна купити мед, на якому зображені соняшники. Це соняшниковий мед, вироблений в Україні і розфасований в Японії.
Kato Brothers – один з найбільших в Японії виробників фасованого меду. Два заводи компанії забезпечують близько 30% потреби внутрішнього ринку. На початку поточного тижня її представники відвідали Київ, щоб познайомитися з українськими бджолярами.
В актовому залі музею Національного наукового центру “Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича” зібралося більше сотні бджолярів з різних регіонів України. З іншого боку – в президії – сиділи іноземні гості на чолі з надзвичайним і повноважним послом Японії в Україні Шигекі Суми.
“Японським виробникам дуже важливо познайомитися безпосередньо з пасічниками. Це особливість ділової культури. В Аргентині вони знають своїх контрагентів по всій вертикалі – від трейдера до вулика”, – пояснював мету зустрічі Віталій Нагорнюк, голова фермерського господарства “Апіс Україна”, яке зараз є одним з основних експортерів українського меду до Японії.
За словами Місаші Ойя, директора департаменту продажів і закупівель компанії Kato Brothers, Японія споживає близько 51 тис. тонн меду в рік, з яких лише 5% – з японських пасік. У грошовому вираженні обсяг місцевого ринку в 2017 році склав USD 561 млн.
“Японці вважають за краще натуральний мед. Тому через проблеми з якістю виробництва, а іноді і фальсифікацією китайської продукції, український мед як не можна до речі”, – пояснив Андрій Бажин, віце-президент “Спілки пасічніків України” з міжнародних питань.
Місаші Ойя пояснив, що кілька років тому його компанія зайнялася пошуком нового постачальників меду. Їхні партнери – трейдер Kataoka & Co – запропонували спробувати українську продукцію, імпорт якої майже щороку подвоюється. Якщо в 2014 році це було лише 19 тонн, то у 2017 році – 96 тонн. “Про обсяги поставок і цінах на наступний рік ми ще ведемо переговори”, – сказав Ойя.
Крім Китаю, помітну частку японського ринку займають Аргентина, Канада, Угорщина. А ось меду з Індії (одного зі світових лідерів) тут практично немає. “Він дуже дешевий, але і дуже низької якості”, – пояснив представник японської компанії.
Україна входить і топ-5 світових виробників меду. Велика частина продукції – експортується. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) в 2017 році українські пасічники експортували майже 68 тис. тонн меду на USD 134 млн.
У компанії “Асканія-Пак” (Київ) говорять, що за 8 місяців поточного року експортовано 22 тис. тонн (-67% рік до року) меду на USD 46 млн (-43% рік до року). “За моїм прогнозом, цього року, Україна продасть близько 50 тис. тонн. Тобто, падіння, в кращому випадку, складе мінімум 40%”, – розповів Володимир Рубан, директор “Асканія-Пак”.
В Україні виробляється набагато більше меду, ніж споживається на внутрішньому ринку. Основними споживачами українського меду є країни ЄС і США, куди традиційно поставляється приблизно 70% і 30% української продукції.
Українським компаніям важливо відкривати і розвивати нові експортні напрямки. За словами Віталія Нагорнюка в Японії, яка як раз і є великим нетто-імпортером солодкого продукту, де немає обмежень на ввезення меду. Однак у японських покупців досить жорсткий вхідний контроль, хоча вартість більш приваблива. “Ціна дійсно вище ніж в ЄС і США, але і вимоги жорсткіші, зокрема параметри безпеки”, – пояснює Андрій Бажин.
В “Асканія-Пак” розповідають, що підприємство-експортер і його виробничі потужності повинні бути сертифіковані одним з міжнародних стандартів харчової безпеки (
наприклад, HACCP – Hazard Analysis and Critical Control Points). Крім того, компанія-експортер повинна бути зареєстрована в держоргані, контролюючому імпорт продуктів харчування і медикаментів до Японії. В Україні така компанія повинна також мати дозвіл на експорт меду в Японію.
Японські імпортери меду часто не починають роботу без проведення власного незалежного аудиту компанії-постачальника. “Вимоги, які пред’являються до якості меду в Японії, значно жорсткіше, в порівнянні з вимогами ЄС. Зокрема, список параметрів, обов’язкових перевірці, значно ширше. Здійснити перевірку партії меду на відповідність вимогам японського законодавства, силами будь-яких існуючих лабораторій в Україні неможливо – тільки співпрацюючи з провідними європейськими лабораторіями”, – зазначив Володимир Рубан.