Українське яблуко не потрібне в країнах ЄС через наявний профіцит виробництва у місцевих виробників. Що ж стосується країн Азії, то здійснювати експорт за цим напрямком можуть лише 20-30 українських компаній. Таку думку висловив директор ТОВ «Дельтафрут» (Вінницька обл.), що займається виробництвом яблука, Антон Рубан в інтерв’ю проекту EastFruit.
“В Європі наше яблуко нікому не потрібно – і крапка. У них свого дуже багато. Що стосується нових ринків збуту, то в кращому випадку для цих цілей може бути використано 10% валового збору, адже мова йде про яблуко екстра-класу – трохи інший колір, калібр з відірваною плодоніжкою і все, це бракована продукція. В Азію, Індію його відправлятимуть 20-30 господарств в Україні, та й то, відправлять не всю, а частину продукції. І це крапля в морі в порівнянні з нашими обсягами”,- зазначив агровиробник.
Відповідаючи на питання, чи планує його господарство здійснювати поставки до Азії, Антон Рубан зазначив, що “навіть поки що ні прораховували такі можливості”.
“Адже з нашим об’ємом ми просто не цікаві покупцям. Наприклад, потрібні регулярні партії умовно “Голден Делішез» по 3-4 тисячі тонн, жодне господарство не вирощує такі обсяги цього сорту яблук преміум-якості. Плюс включаються проблеми з фінансуванням сучасного фруктосховища і сортувальних ліній”,- розповів він.
Щодо можливої кооперації виробників для формування великих експортних партій Антон Рубан зазначив, що як тільки починаються розмови про кооперацію, перша думка українського фермера, що його повинні обдурити.
“В Італії або Польщі 20-30 і більше господарств об’єднуються і разом інвестують у власне потужне сховище, і ніхто не залишається в програші. При цьому діють спеціальні урядові програми для компенсацій таких великих капіталовкладень. А у нас все впирається в ринок землі, адже ніхто не хоче будувати не на своїй землі, а ще не можуть поділити прибуток, вирішити на який локації будувати. Словом, настільки багато «але», що роботи в цьому напрямку дуже багато. Але шанси є”,- висловив сподівання Антон Рубан.