Основна експортна перевага українського цукру на зовнішніх ринках – одна з найкращих цін у світі: $320 за тонну проти $410 дол за тонну товару із РФ та $350 за тонну продукту із ЄС.
Про це стверджує трейдер цукру в компанії Louis Dreyfus Марк Корвазьє, пише Агравері.
Але будь-яку цінову перевагу можуть знівелювати логістичні проблеми, зокрема швидкість доставки вважає керівник аналітичної служби Sucden Марина Сідак.
Вона пояснює: російським цукроварам доступні «маршрутні» контейнерні потяги, що долають шлях від заводу до порту майже без зупинок. Українські цукровари мусять миритись із нормативом руху вантажу від УЗ у 200 кілометрів на добу. Бувають випадки, коли українські залізничники везуть вантаж цукру на відстань 300 кілометрів майже два тижні, додає керівник комерційного відділу логістичної компанії Укррос-Транс Владислав Красножон.
Тому, через високі логістичні затрати та відносно повільну швидкість доставки цукровари України змушені ставити ціну на рівні $345 за тонну при базисі FOB у порту Одеса, у той час як світовий ринок дає ціну лише у $310 за таких же умов, доповнює Сідак.
Продавці цукру з України також програють через рівень пропускної здатності транспортних систем: порти ЄС за місяць можуть перевалити 300 тисяч тонн цукру, українські гавані – лише 30 тисяч тонн такого вантажу, каже Марк Корвазьє.
Інфраструктурні обмеження мають своє значення через перевиробництво цукру на рівні 11,8 млн тонн у поточному сезоні: ЄС зміг наростити експорт свого продукту удвічі або ж до 3,3 млн тон, що пішли на ринки Західної Африки та Середземномор’я. Водночас, Україна разом із іншими країнами колишнього СРСР не змогла перевищити бар’єр у 2 млн тонн товару на рік, доповнив аналітик ринку цукру S&P Global Platts (Kingsman) Даніель Ребело.