Ринки Середньої Азії є потенційно перспективними для українських експортерів ягід. Зокрема, великих обсягів імпорту ягідних і кісточкових культур на сьогоднішній день потребує Казахстан, де дуже високий рівень доходу населення, в порівнянні з іншими країнами регіону, але клімат придатний виключно для вирощування злакових культур.
Про це розповіла Шахло Атабаєва, представник проекту «ECTAP» (Таджикистан) в ході презентації ринку кісточкових і ягідних культур країн Середньої Азії на Міжнародному форумі S-Fruit Transformation, який відбувся вчора в Києві, повідомляє проект EastFruit.
«Імпорт ягід в середньоазіатський регіон протягом 2010-2018 рр на 80% спрямований в одну країну – Казахстан. Лише 12% імпорту йде в Киргизстан і близько 3% – в Таджикистан.
Казахстан є також найбільш привабливим потенційним покупцем усіх видів свіжих і сушених фруктів, завдяки високому рівню доходів населення в даній країні в порівнянні з іншими державами Середньої Азії.
В даний момент ця країна потребує великих обсягів імпорту, так як клімат Казахстану придатний тільки для вирощування злакових культур», – зазначила Шахло Атабаєва.
У своєму виступі Шахло Атабаєва акцентувала увагу учасників форуму і на основних аспектах функціонування ринку ягідних і кісточкових культур в Середній Азії. Зокрема, вона зазначила, що основний обсяг торгівлі продукцією, вирощеною в країнах Середньої Азії, сьогодні доводиться на країни даного регіону. При цьому основним споживачем продукції є Казахстан. «Це обумовлено тим, що Казахстан є частиною Евраазійского економічного союзу (ЄАЕС). У зв’язку з цим, якщо експортувати свій товар в цю країну, то його подальше пересування по Білорусі, Вірменії або Росії більше ніде не фіксується», – сказала фахівець.
Вона також зазначила, що сьогодні під сільським господарством в даному регіоні зайняті землі площею понад 1 млн. 327 тис. га.
«Середня Азія – це субтропічний сухий регіон. Високі температури в зимовий період дозволяють вирощувати по 2-3 урожаї на рік. Наприклад, 3 врожаї картоплі в рік можна збирати в південній частині Таджикистану у зв’язку з тим, що взимку температура тут не опускається нижче 16 градусів», – характеризуючи сільгоспвиробництво Середньої Азії, зазначила Шахло Атабаєва.
Також в останні роки державами регіону було вжито низку заходів, які дозволили диверсифікувати виробництво сільгосппродукції. Такі країни як Таджикистан, Узбекистан і Туркменістан, що раніше виробляли, в основному, бавовну почали позиціонувати фрукти і овочі як свою основну сільгосппродукцію.
При цьому, починаючи з 2010 року, в країнах регіону спостерігається різке збільшення виробництва ягідних і кісточкових культур, зокрема, абрикоса та черешні, а також винограду.
«Виноградарство дуже добре розвивається в Узбекистані і Таджикистані за рахунок того, що в цих країнах були прийняті програми з розвитку даної галузі і збільшені площі виноградників», – пояснила фахівець.
Вона також підкреслила, що сьогодні Середня Азія відома в Європі, перш за все, як стабільний постачальник сухофруктів. При цьому найбільший обсяг експорту сухофруктів протягом 2010-2017 рр. припав на 2014 р, коли зі своєю продукцією на світовий ринок вийшов Таджикистан.