Японія, як одна з найсильніших економік світу, може стати перспективним напрямом розвитку для українського бізнесу. Вітчизняним компаніям потрібно лише відкинути стереотипи, щоб побачити нову нішу, пише Новое Время. Бизнес
Що ми знаємо про Японію? Це суші, самураї, кімоно, біржа в Токіо і електроніка. Втім, під усіма цими кліше ховаються новатори. Як виявилося, японці ніколи не проти спробувати щось нове.
Традиційні японські ресторани, насправді досить інноваційні. Вони імпровізують з меню, з’єднують японські та імпортні продукти. “Наприклад, японська редька з фуа-гра – Фуагра Дайкон. Втім, навіть консервативним японцям мало однієї лише редьки, – пояснює керуюча найбільшою виставки продовольчих продуктів в Азії Foodex Japan Акіко Охара. – Багато хто думає, що ми кожен день їмо суші, але насправді це не так. Час від часу ми любимо міняти кухню. ми постійно комбінуємо. і не тільки коли відвідуємо ресторани, а й коли готуємо вдома. Ми багато готуємо і любимо нові ідеї, нам подобається невідоме”.
Економіка Японії третя в світі, після США і Китаю і входить в 30-ку за показником ВВП на душу населення. Саме тому ця країна так приваблює підприємців, вважають консалтери, які займаються просуванням українських товарів на японському ринку.
За словами Юрія Луценка, партнера консалтингової компанії Coin, японці можуть дозволити собі купити все що завгодно, головне їх зацікавити. Їх не лякає велика залежність від імпортної продукції, оскільки доходи населення знаходяться на високому рівні і продовжують рухатися вгору.
Запорізька компанія Famberry, яка вирощує кизил і виробляє джем, варення, соуси, вже спробувала свої сили на новому ринку. У минулому році вони представили свою продукцію на Foodeх Japan і вона дуже сподобалася японцям.
“Ми відправили зразки спробувати одному з основних імпортерів, нашого інноваційного продукту на базі меду замість цукру, на їхнє прохання, який отримав позитивну оцінку”, – розповідає Олена Заславська, менеджер проектів компанії Famberry.
Однак для Японії це нормальна ситуація і розраховувати на швидкий результатами тут годі й говорити.
За словами Охара, її співвітчизники обережні і прискіпливі до всього. З цієї причини початок бізнесу займає дуже багато часу, щонайменше три роки. Але якщо ви знайдете японського партнера, ваші відносини будуть міцними і тривалими.
У відносинах з японськими партнерами більше просунулася компанія LiQberry, яка виробляє пасту з чорниці в Україні та Литві. Для сировини використовує дику чорницю, яку збирають в волинських лісах. У 2016 році компанія також представила свою продукцію на Foodex. “У нас був несподівано швидкий досвід. Ми знайшли партнерів. На цьому ринку є певна періодичність поставок. Ми почали працювати буквально через чотири місяці. Це дуже неординарний випадок”, – говорить Ірина Лукашук, директор з продажу компанії LiQberry.
Зараз справи у українських підприємців на азіатському ринку йдуть повільно. Нових партнерів поки немає. І тому, компанія змінює стратегію. За словами Лукашук, для початку необхідно вивчити систему ведення бізнесу в Японії. Вона як трикутник, в якому на верхівці великі трейдери, які спускають товар дистриб’ютору, а ті вже опускають його в роздріб. В силу неординарності продукту, LiQberry пішли протилежним шляхом – з низів.
“Можна сказати, що це була помилка, все-таки потрібно бити по великим гравцям. У даній ситуації японські колеги радять зосередитися на поширенні інформації про унікальність продукту серед споживачів”, – розповідає Лукашук.
На виставці Foodex багато країн представляють національні образи, це може запропонувати Японії і Україна. Охара вважає, що побудова національної іміджу особливо важлива для продуктів з доданою вартістю.
За таким сценарієм зараз працює вертикально-інтегрована компанія Agrofusion, яка поставляє в Японію томатну пасту. Головний меседж для споживачів: томати вирощують в традиційному для цієї культури регіоні – на Херсонщині. Втім, компанія також сертифікувала свою продукцію, згідно японським органічним стандартам. Таким чином з’єднавши традиції та інновації.
“На цьому ринку, в цій категорії, дуже багато органічних продуктів, здорових продуктів, чистих, без глютену, без цукру. Інтерес викликає наша кондитерка, різні солоності, борщові заправки. Постійно зростає популярність буряка. Тому що вони вірять, що буряк продовжує життя”, – зазначає Луценко.
Єдине, що взагалі не цікавить японців – сировинні товари без історії. Ті, що можна виробляти всюди. Ці ніші, як правило зайняті, або захищаються митами. Тому, для успіху на японському ринку потрібно щось нове і обов’язково з легендою.