Світ вже знаходиться в стані самої серйозної глобальної економічної кризи в цьому столітті, і, можливо, в гіршому аніж криза часів Другої світової війни. Це означає, що валюти будуть знецінюватися, а поняття цінності буде сильно модифікуватися. Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак в своєму блозі на EastFruit.
Він також вважає, що негативний вплив кризи на аграрний сектор буде меншим, порівняно з впливом на інші сектори світової економіки, тому що потреба в продовольстві збережеться. “Однак і в агросекторі не обійтися без серйозних і навіть трагічних наслідків для окремих секторів і для окремих країн. Навіть IT галузь, найімовірніше, постраждає істотніше, незважаючи на значне зростання попиту на IT рішення для віддаленої роботи людей. Тому інвестиції в аграрний сектор зараз – це хороша ідея. Правда, не у всі”,- висловив думку Андрій Ярмак.
Також Андрій Ярмак підкреслив, що глобальна економічна криза призведе до того, що абсолютна більшість людей і компаній в світі стануть біднішими. Особливо це стосується країн, які раніше заробляли кошти на експорті нафти, газу та інших викопних вуглеводнів (у зв’язку з різким зниженням цін на вуглеводні), а також тих, які мали розвинену промисловість або експортували промислову сировину. Тому попит на дорогі і необов’язкові продукти, які легко можна замінити в споживанні, може різко впасти, в той час як попит на більш базові, незамінні, продовольчі товари може навіть зрости.
Водночас, на думку економіста ФАО, глобальний ринок внаслідок закриття кордонів і обмеження торгівлі продовольством, перестає бути глобальним. “Уже зараз можливі ситуації, коли в одній країні ціни на певний вид стратегічного продовольства можуть злетіти до небес, і багато жителів не зможуть його собі дозволити, в той час як в іншій країні цей продукт буде продаватися за низькою ціною, невигідною для фермера, тому що ця країна обмежує експорт цього стратегічного товару. У довгостроковій же перспективі втрачають всі – фермери перестають вирощувати продукт, який стає невигідним, і цінова криза набуває глобальних обрисів”,- повідомив Андрій Ярмак.
При цьому, Андрій Ярмак зазначив, що інвестиції в аграрну галузь, незважаючи на кризу, можуть навіть зрости, так як ситуація в інших галузях буде гірше. Але перевага надаватиметься галузям з максимальним рівнем механізації.
Істотний вплив криза матиме на галузі сільського господарства, які безпосередньо пов’язані з цінами на енергоносії: біоетанол, де головними джерелами сировини є цукрова тростина і кукурудза, а також на біодизель, де використовується, переважно, рапс. У сукупності з можливим падінням попиту на м’ясо, довгостроковий вплив на глобальні ціни кукурудзи буде найбільшим. Тиск також буде надаватися на ціни цукру і ріпаку. Але це не означає, що ціни обов’язково впадуть всюди – тому що виросте / з’явиться кількість нових торгових обмежень, можливі серйозні локальні потрясіння і цінові диспаритети, тобто цукор або кукурудза цілком можуть коштувати занадто дорого в країні-імпортері і занадто дешево в країні-експортері.
У той же час, на думку Андрія Ярмака, попит на продовольчі зернові культури, такі як продовольча пшениця, рис, круп’яні культури і т.п., може істотно вирости, тому що це базові і недорогі стратегічні продукти, які люди починають споживати в кризових ситуаціях.
Галузь рослинних масел теж може розділитися – дешеві масла отримають певну перевагу. Однак в цілому вона постраждає найменше, так як рослинна олія є обов’язковим базовим і стратегічним продуктом харчування. Певний негатив для виробників і переробників можливий лише в частині можливого зниження попиту на протеїновий шрот в разі зниження попиту в тваринництві. Однак великою перевагою зернової і олійних галузей є відсутність проблем з робочою силою – адже майже все виробництво механізоване.
Продукти переробки продовольчих зернових культур також навряд чи постраждають дуже сильно, хоча, не виключено, що будуть локальні протекціоністські заходи в окремих країнах.
В той же час, м’ясна галузь може постраждати більше інших, так як попит на більш дорогі види м’яса може помітно знизитися. При цьому птахівництво може навіть виграти, тому що це найдешевший вид м’яса. Рибна галузь може постраждати ще істотніше.
“Втрати може понести і молочна галузь, особливо ті її сегменти, які орієнтовані на виробництво дорогих сирів та інших продуктів з високою доданою вартістю. Цілком ймовірно, що ціни молочного білка і жиру знову зблизяться”,- повідомив Андрій Ярмак.
Стосовно плодоовочевої галузі, то на думку економіста ФАО, вона буде розвиватися зовсім неоднорідно – одні сегменти можуть різко вирости, а інші – практично зникнуть.
“В цій ситуації перевага буде у тих країн, які виробляють все необхідне для повного забезпечення власного населення продуктами харчування. Зокрема високий рівень продовольчої безпеки в України, яка є нетто-експортером практично всіх основних продуктів харчування.
Крім того, Україна порівняно недавно (в 90-их роках минулого століття) отримала безцінний досвід забезпечення продовольчої безпеки шляхом масової обробки населенням присадибних ділянок та виробництва всього необхідного власними силами.
Ще один плюс для України – це повернення багатьох трудових мігрантів, що забезпечить галузі сільського господарства та харчової промисловості необхідною робочою силою”,- зазначив Андрій Ярмак.
При цьому, на його думку, викликає побоювання різко зростаюча залежність України від імпорту добрив, насіння, ЗЗР та інших елементів технології. У той же час, поки що складно очікувати значних проблем з їх поставками – найімовірніше вони просто істотно виростуть в ціні. “При цьому зростання цін на продукти харчування може з лишком перекрити зростання виробничих витрат”,- резюмував економіст ФАО.