Зовнішньоекономічний контракт є документом, покликаним захистити експортера в найскладніших ситуаціях. Саме тому представники бізнесу дуже часто звертаються до юристів з проханням про допомогу в складанні, на їхню думку, ідеального контракту, який захистить їх від будь-яких проблем. Однак такого контракту просто не існує. Таку думку висловила юрист, експерт з міжнародного корпоративного права Юлія Курило в ході виступу на міжнародній конференції «Яблучний бізнес України-2019», яка розпочала свою роботу сьогодні в Дніпрі, кажучи про захист інтересів українських експортерів плодоовочевої продукції на міжнародних ринках.
«Ми можемо провести з вами кілька днів на стратегічних сесіях, обговорюючи всі больові точки експортерів, знаходячи для них «подорожники» у вигляді різних юридичних інструментів, які ми будемо «прикладати» для того, щоб захистити вас у разі виникнення якихось критичних ситуацій, але ризики, пов’язані з експортом плодоовочевої продукції настільки різноманітні, що знайти якісь універсальні рішення неможливо», – сказала Юлія Курило, звертаючись до учасників конференції.
Проте, на думку експерта з міжнародного корпоративного права, це не означає, що не потрібно робити спроб щодо захисту інтересів наших експортерів.
«Таким чином, якщо ми говоримо про те, що в основі захисту експортера лежить ідеальний зовнішньоекономічний контракт, то ми повинні знати, перш за все, його зміст», – підкреслила Юлія Курило.
Вона також зазначила, що на різних семінарах, де присутні трейдери і менеджери з торгової зовнішньоекономічної діяльності, на питання про те, хто з них читав такий контракт, ствердно відповідають близько 70% менеджерів, а ось на питання «Хто зрозумів його зміст?» – лише близько 30%.
Юрист акцентувала увагу експортерів на те, що знати і розуміти зміст зовнішньоекономічного контракту потрібно як самому керівнику, так і менеджеру, який безпосередньо займається його виконанням.
«На що слід звернути увагу? Сам по собі текст договору може бути досить зрозумілим, але у контракті, крім усього іншого, є неписані умови. Вони присутні в різних міжнародних конвенціях і договорах про існування яких, як правило, не знає ні менеджер, ні керівник компанії.
Тут потрібно розуміти, що Україна, будучи частиною світового економічного співтовариства підписала цілий ряд міжнародних зовнішньоекономічних договорів, які впливають на зміст таких контрактів. Зокрема, існує Конвенція ООН про міжнародний договір купівлі-продажу. Учасниками даної конвенції є понад 100 країн.
І якщо в договорі не передбачено виключення, то дана конвенція поширюється на договори і передбачає різні умови, які так чи інакше впливають на зміст відносин, що складаються між сторонами контракту в разі, коли виникає конфліктна ситуація.
При цьому потрібно зазначити, що дана конвенція сконструйована таким чином, щоб захистити покупця», – розповіла Юлія Курило.
Вона також розповіла про те, що в кінці поточного року планується реформа Incoterms – стандартних умов поставки, що містять баланс ризику між покупцем і продавцем. «Відповідно, плануючи і проектуючи свої договори враховуйте, що зміст Incoterms і зміст базових умов поставки будуть змінюватися», – звернула увагу учасників конференції Юлія Курило.
При цьому вона підкреслила, що дуже часто зовнішньоекономічні договори підпорядковані іноземному праву, що також впливає на їх зміст. Крім норм, які містяться в договорі на його утримання впливає то право, яке сторони обрали для регулювання відносин між ними. Наприклад, в агросекторі дуже поширене англійське право, але ніхто не замислюється про наслідки застосування іноземного законодавства в своїх договірних відносинах.
«Наслідки ж можуть бути такими, що коли ви передбачите розгляд суперечок українським судом, то він не розуміє як розглядати іноземне право.
Досить багато питань виникає щодо використання типових договорів. Наскільки ефективний цей вид документів у зовнішньоекономічній діяльності? Особисто я категорично не рекомендую їх використовувати оскільки їх неможливо докласти на кожну конкретну ситуацію. Можливо, це зручно, якщо у вас постійно один контрагент і єдині умови поставки. Якщо ж вони постійно різні, то з кожним з них краще складати той контракт, який буде відображати фактичні домовленості», – резюмувала Юлія Курило.