Механізм безмитних імпортних квот між Україною та ЄС потребує модернізації та перегляду – Трофімцева

0
231

В рамках ЗВТ між Україною та ЄС діють імпортні тарифні квоти на українську продукцію по 37 товарних позиціях. Деякі з них вітчизняні виробники вибирають традиційно вже в перші дні після початку їх дії (як, наприклад, мед або м’ясо птиці), деякі ж не використовуються взагалі через відсутність доступу до ринку ЄС для виробників того чи іншого продукту, наприклад, на сьогодні не відкритий ринок ЄС для української яловичини чи баранини. 

Про це повідомила екс.-в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

За інформацією екс-в.о. Міністра, в 2019 році в повному обсязі були використані річні об’єми квот ЄС на імпорт таких продуктів як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, крохмаль та оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний та яблучні соки, кукурудзу та пшеницю, продукти переробки солоду і крохмалю, м’ясо птиці, вершкове масло та молочні пасти.

“На 99% була вибрана імпортна тарифна квота на оброблену продукцію із зернових, на 84% – на часник. Українські виробники активно скористались і додатковими квотами, які були надані ЄС в 2017 році. Наприклад, на 100% були вибрані додаткові імпортні квоти на мед, оброблені томати та ячмінну крупу та борошно”,- повідомила Ольга Трофімцева.

При цьому, українські виробники взагалі не скористались минулого року квотами на імпорт грибів, цукрових сиропів та обробленої продукції з масла.

Водночас, вже в поточному році, станом на 24 січня, українські експортери повністю вибрали квоти ЄС на імпорт меду, на 72% використана квота на солод та пшеничну клейковину, на 67% – на виноградний та яблучний соки, на 60% – на цукор.

На думку Ольги Трофімцевої, механізм безмитних імпортних тарифних квот відіграє певну позитивну роль на початковому етапі виходу на ринок ЄС вітчизняних виробників. Тим не менш, цей механізм потребує модернізації та перегляду в рамках перемовин щодо актуалізації Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС в 2021 році з метою досягнення більшої ефективності Угоди для обох сторін.

“Серед питань, які варто піднімати з колегами з Європейської Комісії, наприклад: розділення квот на зерно та борошно, можливість перегляду імпортних тарифів поза квотами для деяких видів продукції та можлива модифікація торговельного режиму для тих товарних позицій, де квоти викривляють ринкову ситуацію в Україні, що має негативний вплив, в першу чергу, на малих виробників і дрібних фермерів”,- висловила своє бачення ситуації Ольга Трофімцева. 

Нагадаймо, що про шляхи реалізації переробленої продукції на ринках ЄС малими та середніми фермерами Ольга Трофімцева розповість під час виступу  на Міжнародній конференції аграрного бізнесу “Збільшення прибутків у міжнародній торгівлі”, що відбудеться 19 лютого у Києві в Міжнародному виставковому центрі.

 

З’ясувати питання та подробиці відносно конференції Ви зможете у організаторів за телефоном +380 63 104 53 37.

UkraineFood.org

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь-ласка введіть коментар
Будь-ласка введіть ім'я