Ключовими факторами у визначенні перспективних ринків збуту українського борошна є потенційна ємність ринку країни-імпортера, а також фактичні обсяги імпорту даної продукції.
Про це в своєму виступі на Форумі зернопереробників-2018 в Одесі 29 вересня повідомив економіст інвестиційного центру FAO Дмитро Приходько, інформує АПК-Інформ.
При цьому він зазначив, що якщо порівнювати оптові ціни на експортоване борошно різними країнами-експортерами, український продукт є найдешевшим.
«Хоча в 2017 р середня вартість експортованого борошна з України зросла до 218 USD / т FOB, воно як і раніше залишається найдешевшим на світовому ринку. Через це його якість свідомо сприймається імпортерами як більш низька. І хоча це далеко не завжди так, проте, створює певні проблеми для нарощування поставок», – сказав фахівець.
Також Д. Приходько вважає, що в Україні роботу з підвищення конкурентоспроможності вітчизняного борошна необхідно вести на державному рівні.
Говорячи конкретно про основні держави-імпортери борошна, Д.Приходько зазначив, що Ірак як основний ринок збуту борошна в Північній Африці і на Близькому Сході має досить ліберальне ставлення до імпорту даного продукту, тоді як інші країни регіону (Іран, Кувейт) підтримують ввізні мита на рівні, що перевищує 15%.
«В Єгипті ввізне мито при імпорті борошна становить лише 5%, але даний ринок занадто закритий, має безліч тарифних бар’єрів, тому ввести туди борошно практично нереально», – додав аналітик.
Серед країн півдня Африки основним ринком збуту доповідач назвав Анголу, яка має ліберальну політику щодо ввезення борошна, оскільки в країні відсутні власні виробничі потужності.
«По Південно-Східній Азії перспективні ринки збуту Філіппіни, Малайзія, Індонезія. Але тут стримуючим фактором розвитку поставок є активний розвиток власного борошномельного виробництва», – уточнив Д.Приходько.