Орієнтуючись на збереження високих темпів нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, МінАПП України ставить за мету реалізувати нову парадигму експорту: поточні позиції України на ринках сировини — підґрунтя для просування експорту готової продукції.
Про це пише Генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Олександр Жемойда у своєму блозі на Агравері.
Він зазначає, що нарощування експорту продукції з доданою вартістю здатне не лише закріпити за Україною статус надійного постачальника якісного доступного продовольства на світовому ринку, але й стати потужним рушієм внутрішнього розвитку економіки та зростання добробуту населення країни.
“Довгий час Україну в світі сприймали виключно як країну-постачальника зернових і олійних культур, соняшникової олії, шротів і інших кормових інгредієнтів, але ця «сировинна парадигма» з часом змінюється. У 2018 році частка переробленої продукції перевищила 50%. Аналізуючи структуру експорту аграрної продукції, можна відзначити безумовний прогрес в нарощуванні обсягів поставок продукції з доданою вартістю”,- повідомляє він.
За словами Олександра Жемойди, експорт продукції з високою доданою вартістю є значно складнішим процесом, ніж сировинних товарів. Він вимагає принципово інших схем маркетингу, логістики, підтвердження якості тощо. Крім того, в більшості країн світу тарифні і нетарифні вимоги до готової/переробленої продукції значно жорсткіші порівняно з сировинними товарами. Проте, не дивлячись на всі об’єктивні складнощі, аграрний бізнес України досить системно і успішно доводить світу свою конкурентоспроможність на експортних ринках.
“У цьому, безумовно, велика заслуга вітчизняних виробників і експортерів, ініціативність яких була і залишається одним з головних драйверів розвитку експорту та пошуку нових ринків збуту”,- підкреслив Генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції.
Розробляючи Стратегію розвитку експорту, міністерство ставило за мету підтримати відповідні ініціативи бізнесу та поліпшити наші результати на зовнішніх ринках за рахунок докладання спільних системних зусиль з боку держави, виробників та всіх інших учасників ринку.
Реалізація Стратегії дасть можливість:
- забезпечити збільшення експорту продукції АПК на 17% та зростання частки експорту продукції переробки та готової продукції у загальному обсязі експортованої продукції до 61% на кінець 2026 року;
- сформувати дієву систему інструментів оцінки експортного потенціалу та потенційної привабливості ринків за основними видами продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості;
- підвищити рівень прозорості й прогнозованості формування та реалізації державної аграрної політики у сфері розвитку експорту продукції АПК з урахуванням продовольчої безпеки держави;
- надати належний рівень підтримки вітчизняним експортерам, як у середині країни, так і за її межами.
Стратегічними напрямами розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості стане зростання обсягу виробництва та збільшення експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної галузі, розширення номенклатури та зміну структури експорту в напрямі збільшення частки продукції з високою доданою вартістю, географічна диверсифікація напрямів експорту (відкриття нових ринків) та розширення експортних можливостей для малих і середніх підприємств.
Логіка процесу розширення та диверсифікації цільових експортних аграрних ринків буде полягає у підготовці та ратифікації міжурядових торгово-економічних угод, відстоювання преференцій для української аграрної продукції, забезпечення доступу для української продукції на нові експортні ринки.
Також, Міністерство разом з виробниками-експортерами буде продовжувати брати участь у торгових місіях, виставково-ярмаркових заходах, різного роду круглих столах, конференціях, форумах, які присвячені питанням торгівлі аграрною продукцією, проводити зустрічі з міжнародними партнерами, з метою популяризації та просування нашої продукції у світі.
Серед найближчих деталізованих напрямів можна виділити:
- Впровадження інструментів оцінки експортного потенціалу за основними видами продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості
- Впровадження політики якості сільськогосподарської продукції у сферах стандартів продукції, вимог щодо виробництва та схем якості відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію)
- Поліпшення правових, організаційних та економічних умов для здійснення міжнародної торгівлі продукцією сільського господарства, харчової та переробної промисловості
- Розроблення механізмів надання державної підтримки вітчизняним експортерам продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості з урахуванням міжнародних зобов’язань України у СОТ
- Гармонізація національного законодавства до європейських вимог щодо походження водних біоресурсів
- Впровадження інструментів оцінки потенційної привабливості зовнішніх ринків продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості
- Забезпечення інформаційної підтримки сільськогосподарських товаровиробників та переробників шляхом надання доступу до оперативної інформації про попит на зовнішніх ринках, умови та процедури доступу до них, зокрема нормативно-правове регулювання, митні процедури, стандарти торгівлі.