Експортний потенціал черешневого бізнесу України майже не використовується українськими виробниками. В порівнянні з іншими крупними виробниками черешні в Європі, наша країна експортує мізерний обсяг цієї ягоди.
Як повідомляє “Інфо-Шувар“, на думку фахівців галузі, така ситуація пов’язана з тим, що українські фермери все ще працюють за старим форматом, який створився ще в час вільної торгівлі з Росією. Саме тому, в інфраструктуру з передпродажної доробки інвестують лише одиниці, а це необхідна умова для успішного виходу на ринки з найбільшим експортним потенціалом для України.
«Якщо вірити даним офіційної статистики, Україна належить до ТОП-5 європейських виробників черешні. Але навіть в урожайні сезони ми експортуємо лише 5-6% нашого врожаю. Це мізерний обсяг. Для порівняння, Іспанія продає на зовнішньому ринку майже третину всього урожаю, Італія експортує 13-15% урожаю черешні, а Греція 20-25%. Цікавим є те, що експорт в цих країнах зростає швидше, ніж виробництво. В Україні ж, навіть в сезони з гарним урожаєм, досить важко знайти ягоду експортної якості. Причина — відсутність належної інфраструктури в господарствах і розуміння вимог до ягоди в ЄС та Азії — ринках з найбільшим для України експортним потенціалом», — розповіла Тетяна Гетьман, керівник інформаційно-аналітичного центру «Інфо-Шувар».
Фахівці ринку вважають, що розвиток експорту української черешні суттєво гальмує «російський досвід» українських виробників. Історично склалось так, що Росія була і де-факто лишається головним зовнішнім покупцем української черешні. Вимоги до якості в цій країні відносно невисокі, тому, українські виробники звикли продавати з саду все, що змогли зібрати, лише відкоригувавши ціну. Але в більш розвинутих регіонах діють зовсім інші правила.
«Перед українськими виробниками черешні стоять два головних виклики: калібр та короткий сезон збирання врожаю. Продовження сезону за рахунок відповідних сортів суттєво збільшує експортні можливості . Виходячи на більш цивілізовані ринки, треба розуміти, що експорт починається не з калібрування врожаю, а з моменту цвітіння саду. В межах експортної стратегії взагалі немає сенсу вирощувати ягоду неоднорідної якості, тому що відібравши з однієї тонни черешні 300 кг дійсно якісної ягоди інші 700 кг потрібно буде просто вивезти на звалище. Іншими словами, виробник вже на весні повинен зробити все можливе, щоб зібрати потрібний обсяг якісної черешні калібру 28+», — наголосив фахівець з розвитку плодоовочевого бізнесу Сергій Потапов.
На його думку, досягнення вирівняного складу калібру і якості можливе за умови фіксування невеликої кількості сортів та вирощування їх за принципом об`єднання сировини та її доопрацювання на Платформі/Пакувальному домі. В якості кредитування малих виробників, наприклад, саджанцями фіксованих сортів, може бути задіяний механізм «Аграрних Розписок», що до цього часу використовується для зернових та олійних культур.