Основними пріоритетами аграрної політики в Україні на сьогодні є земельна реформа, досягнення високого рівня безпеки харчової продукції, а також розвиток сільських територій.
Про це під час панельної дискусії «Розвиток сільського господарства України: можливості для торгівлі з Німеччиною», яка проходила в рамках Глобального форуму з питань продовольства і сільського господарства і Міжнародної виставки «Зелений тиждень» в Берліні, розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький, інформує AgroPortal.
«Однозначно, в пріоритеті – завершення земельної реформи. Від цього залежатимуть усі інші напрямки розвитку українського агросектору. Немає сенсу дискутувати про врожай чи логістику без розуміння, що буде з основним активом – землею», – вважає Висоцький.
Відповідно до законопроекту, підготовленого до другого читання, реформа передбачатиме доступ до покупки сільськогосподарських земель України виключно українцям або українським компаніям, заснованими українцями. Обмеження по концентрації в одних руках складе 10 тис га. Можливість доступу іноземних суб’єктів до ринку землі планується визначити на референдумі.
Також передбачається підтвердження походження коштів, які будуть спрямовані на покупку земельних ділянок. «Ринок землі повинен бути прозорим, а суспільство – мати розуміння про походження капіталу», – каже Висоцький.
Разом з тим, питання про доступ іноземців до ринку землі заступник міністра вважає досить спірним.
«Ми отримали звернення від 30 іноземних фермерів, переважно німців, які працюють в Україні за 5-15 років. Вони хочуть захисту своїх інвестицій, рівного доступу та справедливої конкуренції, – говорить Висоцький. – Вони прагнуть мати можливість вести сільське господарство в Україні, і ми зараз напрацьовуємо відповідні інструменти».
Мета в даному випадку дуже проста – сильні інвестиції повинні бути захищені і структури збережені.
Другий блок аграрної політики – це безпека харчової продукції. «В даному випадку пріоритетом стає безпека споживачів. Незалежно від того, йде продукція на внутрішній ринок, або експортується, вимоги до якості повинні бути однакові», – вважає заступник міністра.
Такі ж вимоги, зазначає він, Україна ставить до імпортерів. Наприклад, недавно був прийнятий наказ №553, який регулює ввезення м’ясної продукції в Україну.
«Документ висуває вимоги до європейських колег такі, як свого часу європейці висували до українців. Це було неочікувано. Ми готові дискутувати, але виступаємо за прозорість, рівні умови і транспарентність», – додав Висоцький.
І третій блок – розвиток сільських територій. Україна торгує з Німеччиною не тільки зерновими. У ТОП-5 продуктів входить той же мед. Його виробляють сотні тисяч дрібних пасічників по всій Україні. Тому розвиток виробництва меду або ягід і торгівлі цими продуктами – це розвиток сільських територій, потенційні робочі місця і податки, підсумував він.